Тонка помста

Трішки голосу в слухавку – ніби залишки м'яса на кістці
Кинув, навіть не думавши дуже вже
Але згадуєш – ніби сонний горобчик – кішці
Ти потрапив до рук моїх, я – примружившись –

Тебе слухала ось, але – думка солодка
В мозку моєму грілась, звивалась, вовтузилась
Ніби гадюка – худа і голодна…
В тебе впитися мріючи, зіниці звузила.

Казав – що мости між нами обірвано, спалено
Але ж забув про багато ніжних, тонких обставин:
Я знаю усі провідки і збудники твоєї печалі
І нагадуватиму тобі про них листами